1. Словник української мови Грінченка

чини

Чини, -нів

мн.

1) Мѣсто, гдѣ перекрещиваются нити основы. Конст. у. МУЕ. III. 21. Шух. І. 259.

2) Колышки въ сновалкѣ, при помощи которыхъ дѣлаются чини 1. Лохв. у. Вас. 202.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. чини — ЧИНИ́, і́в, мн., діал. 1. Місце, де перехрещуються нитки основи в снувальні. 2. Кілочки в снувальні, за допомогою яких роблять чини. Словник української мови у 20 томах
  2. чини — -ів, мн., текст. Місце, де перехрещуються ниті основи. Великий тлумачний словник сучасної мови