Словник української мови у 20 томах

чиншівник

ЧИНШІВНИ́К, а́, ч.

Те саме, що чиншови́к.

Шляхтич-чиншівник.

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. чиншівник — Чиншівни́к. Орендар. Найважнійшими моментами сего проєкту є: засади примусового вивласненя і засада утвореня верстви державних чиншівників-хліборобів (Б.  Українська літературна мова на Буковині