чиншівник
ЧИНШІВНИ́К, а́, ч.
Те саме, що чиншови́к.
Шляхтич-чиншівник.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- чиншівник — Чиншівни́к. Орендар. Найважнійшими моментами сего проєкту є: засади примусового вивласненя і засада утвореня верстви державних чиншівників-хліборобів (Б. Українська літературна мова на Буковині