чиншівник

Чиншівни́к. Орендар. Найважнійшими моментами сего проєкту є: засади примусового вивласненя і засада утвореня верстви державних чиншівників-хліборобів (Б., 1907, 62, 2); Єї [землю] будуть роздавати чиншівни- кам в державу на літ щонайменьше 14, а найдовше на 35 (Б., 1907, 62, 2)

// пол. czynszownik — орендар.

Джерело: Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. чиншівник — ЧИНШІВНИ́К, а́, ч. Те саме, що чиншови́к. Шляхтич-чиншівник. Словник української мови у 20 томах