чиншівник
Чиншівни́к. Орендар. Найважнійшими моментами сего проєкту є: засади примусового вивласненя і засада утвореня верстви державних чиншівників-хліборобів (Б., 1907, 62, 2); Єї [землю] будуть роздавати чиншівни- кам в державу на літ щонайменьше 14, а найдовше на 35 (Б., 1907, 62, 2)
// пол. czynszownik — орендар.
Джерело:
Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст.
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- чиншівник — ЧИНШІВНИ́К, а́, ч. Те саме, що чиншови́к. Шляхтич-чиншівник. Словник української мови у 20 томах