чирва
ЧИ́РВА, ЧЕ́РВА, и, ж., карт.
Масть у гральних картах, позначувана червоним сердечком, а також карта цієї масті.
З-під кущів тільки було чути: – Два вин, пас! три чирви! дві бубни! (І. Нечуй-Левицький);
Якби ж у книжках малювали чирву та бубну, може б і читав... (Остап Вишня);
// Вирізана з дерева прикраса, яка за формою нагадує цю масть.
Посеред хутора – дім під залізом, клуні, повітки, на воротях чирва вирізана, червоною фарбою викрашена (Григорій Тютюнник);
Вона мовчки хитнула головою й тихо зачинила за ним ворота узорні – чирвою (А. Головко).
Словник української мови (СУМ-20)