чирок
ЧИРО́К¹, рка́, ч.
Те саме, що чи́рка¹.
Чирок летів уподовж плеса, трохи навкіс од Ярослава, він упав на драговиння метрів за десять від човна (Ю. Мушкетик).
ЧИРО́К², рку́, ч., діал.
Зменш. до чир².
Поїсти чирку.
Словник української мови (СУМ-20)