чирок
ЧИРО́К¹, рка́, ч. Те саме, що чи́рка¹.
Чирок летів уподовж плеса, трохи навкіс од Ярослава, він упав на драговиння метрів за десять від човна (Мушк., День.., 1967, 74).
ЧИРО́К², рку́, ч., діал. Пестл. до чир².
Словник української мови (СУМ-11)