чирчик
ЧИ́РЧИК, у, ч., діал. Червець ( див. че́рве́ць² 2).
Сонечко сходило на ліси, на гори, і чирчиком їх багрило (Черемш., Тв., 1960, 183).
Словник української мови (СУМ-11)ЧИ́РЧИК, у, ч., діал. Червець ( див. че́рве́ць² 2).
Сонечко сходило на ліси, на гори, і чирчиком їх багрило (Черемш., Тв., 1960, 183).
Словник української мови (СУМ-11)