чирячок
ЧИРЯЧО́К, чка́, ч.
Зменш.-пестл. до чиря́к.
– Чирячок нарве, то я вже й цибульки смажу й ганчірочку тру та й зав'язую (А. Тесленко);
– Але не в цім річ: під шахером-махером я розумію не тільки сконденсоване шахрайство з чорної біржі.., а й типів, подібних до Хлоні. Це ж мініатюрні чирячки на здоровому тілі. Це ж шапочки-невидимки (М. Хвильовий).
Словник української мови (СУМ-20)