чисниця
ЧИ́СНИЦЯ, і, ор., ею. ж.
Десята частина (три нитки) пасма.
Ой сяду я у п'ятницю, Чи не напряду я хоч чисницю (з народної пісні);
Невістка мотала починки, полічила чисниці та пасма, скинула півмоток з мотовила й сховала в свою скриню (І. Нечуй-Левицький);
У ткацькій справі при рахуванні пряжі використовувались такі загальновідомі одиниці, як чисниця, пасмо, моток (міток): десять чисниць – пасмо, а п'ятдесят пасом – моток (з наук. літ.).
◇ (1) Три чи́сниці до сме́рті (до ві́ку):
а) (кому) хто-небудь скоро помре через старість або невиліковну хворобу.
[Гапка:] Вам вже не до моргання – три чисниці до смерті (М. Кропивницький);
[Шрам:] То ще ми з бабусею й потанцюємо. [Баба:] Тьху! Три чисниці до смерті, а він ще танцювати збирається (М. Старицький);
– Кожен бачив, що й справді старому кошовому три чисниці до смерті (В. Малик);
Тепер він [митрополит] особливо був схожий на конаючого. – Три чисниці до віку, а за своє тримається міцно, – подумав Ярослав (П. Загребельний);
// кому, чому, зі сл. лиши́лося, залиши́лося і под. зовсім мало часу жити, існувати.
Катерина, почуваючи, що їй лишилося три чисниці до смерті, вже без всякого страху відповідає на погрози панії (Від давнини..);
Хотіли [бандити] вбити й матір, але хтось сказав, що їй і так залишилося три чисниці до смерті, то хай краще голосить над сином (М. Стельмах);
Тоталітаризм дихав на ладан: йому залишилось три чисниці до віку (з газ.);
б) (чому) що-небудь дуже старе, зруйноване.
Хатчина була справді поганенька. Маленька, з трьома віконцями сліпими, зморщилась вона якось, іскорчилась – три чисниці їй до смерті (Б. Грінченко);
– Але я не розумію, про яку школу ви кажете?.. Школі князя Острозького – три чисниці до смерті, а інші школи такі, що про них не варто й говорити (З. Тулуб).
Словник української мови (СУМ-20)