чистокровний
ЧИСТОКРО́ВНИЙ, а, е.
1. Не змішаної породи, чистої крові (про тварин).
Скочив [Драган] на свого чистокровного жеребця та й подався геть із села (І. Муратов);
[Степанида:] Я до війни мала триста п'ятдесят корів, чистокровні голендерки, одна в одну (О. Корнійчук);
– Якщо ви потребуватимете колись чистокровного песика, будьте ласкаві звернутись до мене. Я торгую псами (С. Масляк, пер. з тв. Я. Гашека);
// Про типового представника якої-небудь нації.
Його прадід був чистокровний німець, коваль (І. Франко);
– Та се ж киргизка, сама чистокровна киргизка! – Циган швидко повернувся, шарпнув шкапинку .. і наче пускаючись на одчай, крикнув: – Ну, чорт його бери! На вісім, давай буланого. Хай моє пропада. Бий! (В. Винниченко).
2. перен., розм. Який абсолютно чітко й послідовно відстоює інтереси, погляди, смаки і т. ін. певного середовища, угруповання тощо; справжній.
Чистокровний соціал-демократ.
Словник української мови (СУМ-20)