чистокровний

ЧИСТОКРО́ВНИЙ, а, е.

1. Не змішаної породи, чистої крові (про тварин).

Скочив [Драган] на свого чистокровного жеребця та й подався геть із села (Мур., Бук. повість, 1959, 121);

[Степанида:] Я до війни мала триста п’ятдесят корів, чистокровні голендерки, одна в одну (Корн., П’єси, 1947, 420);

— Якщо ви потребуватимете колись чистокровного песика, будьте ласкаві звернутись до мене. Я торгую псами (Гашек, Пригоди.. Швейка, перекл. Масляка, 1958, 47);

// Про типового представника якої-небудь нації.

Його прадід був чистокровний німець, коваль (Фр., VII, 1951, 51).

2. перен., розм. Який абсолютно чітко й послідовно відстоює інтереси, погляди, смаки і т. ін. певного середовища, угруповання тощо; справжній.

Значення в інших словниках

1. чистокровний — ЧИСТОКРО́ВНИЙ, а, е. 1. Не змішаної породи, чистої крові (про тварин). Скочив [Драган] на свого чистокровного жеребця та й подався геть із села (І. Муратов); [Степанида:] Я до війни мала триста п'ятдесят корів, чистокровні голендерки, одна в одну (О.  Словник української мови у 20 томах
2. чистокровний — чистокро́вний прикметник  Орфографічний словник української мови
3. чистокровний — -а, -е. 1》 Не змішаної породи, чистої крові (про тварин). || Про типового представника якої-небудь нації. 2》 перен., розм. Який абсолютно чітко й послідовно обстоює інтереси, погляди, смаки і т. ін. певного середовища, угруповання тощо; справжній.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. чистокровний — ПОРО́ДИСТИЙ (про тварин — який має яскраво виражені ознаки доброї породи), ЧИСТОКРО́ВНИЙ, КРО́ВНИЙ рідше, ЧИСТОПОРІ́ДНИЙ (ЧИСТОПОРОДНИЙ), ЧИСТОПЛЕМІННИЙ, ПОРІ́ДНИЙ (ПОРО́ДНИЙ) с.-г. Дівчата й молодиці корів доїли. А корови ж у нас добрячі, породисті (Є.  Словник синонімів української мови