чистючка

ЧИСТЮ́ЧКА, и, дав. і місц., ці, ж., розм.

Жін. до чистю́к.

Галя була зроду чепурна та чистючка, як і її мати. В покоях було гарно прибрано (І. Нечуй-Левицький);

Чистенька невеличка світлиця аж лисніла в майському теплому світі, що лився через вікна й грав на чистій, недавно помальованій підлозі. Галя була зроду чепурна та чистючка, як і її мати. В покоях було гарно прибрано (І. Нечуй-Левицький).

Значення в інших словниках

1. чистючка — чистю́чка іменник жіночого роду, істота розм.  Орфографічний словник української мови
2. чистючка — -и, розм. Жін. до чистюк.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. чистючка — ЧИСТЮ́ЧКА, и, ж., розм. Жін. до чистю́к. Галя була зроду чепурна та чистючка, як і її мати. В покоях було гарно прибрано (Н.-Лев., І, 1956, 605).  Словник української мови в 11 томах
4. чистючка — Чистючка, -ки ж. Чистуха, чистоплотная.  Словник української мови Грінченка