читальня
ЧИТА́ЛЬНЯ, і, ж.
Спеціальне приміщення в бібліотеці, клубі і т. ін., де відвідувачі читають, працюють над книгами.
Читальню будували на громадській толоці, над річкою, близько дороги (Л. Мартович);
Від напливу людей у читальні не зачинялися двері (С. Чорнобривець);
В той час, коли ректор умовляв студентів тихо й мирно розійтися, в читальні сиділи шістнадцять професорів і п'ять доцентів (В. Канівець);
// іст. Культурно-освітня установа – найнижча ланка організацій “Просвіти”.
Першу читальню засновано в м. Коломия у 1818 під час революції в Австрійській імперії (з наук.-попул. літ.);
// заст. Те саме, що чита́ння 1.
Як слово нове, воно викликає критику і нехіть.Звичайно кажемо: читальня часописів, читальня газет, і цим підкреслюється найперше “читання” (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)