читальня

ЧИТА́ЛЬНЯ, і, ж.

Спеціальне приміщення в бібліотеці, клубі і т. ін., де відвідувачі читають, працюють над книгами.

Читальню будували на громадській толоці, над річкою, близько дороги (Л. Мартович);

Від напливу людей у читальні не зачинялися двері (С. Чорнобривець);

В той час, коли ректор умовляв студентів тихо й мирно розійтися, в читальні сиділи шістнадцять професорів і п'ять доцентів (В. Канівець);

// іст. Культурно-освітня установа – найнижча ланка організацій “Просвіти”.

Першу читальню засновано в м. Коломия у 1818 під час революції в Австрійській імперії (з наук.-попул. літ.);

// заст. Те саме, що чита́ння 1.

Як слово нове, воно викликає критику і нехіть.Звичайно кажемо: читальня часописів, читальня газет, і цим підкреслюється найперше “читання” (з наук. літ.).