1. Словник української мови в 11 томах

читальня

ЧИТА́ЛЬНЯ, і, ж. Спеціальне приміщення в бібліотеці, клубі і т. ін., де відвідувачі читають, працюють над книгами.

Читальню будували на громадській толоці, над річкою, близько дороги (Март., Тв., 1954, 293);

Від напливу людей у читальні не зачинялися двері (Чорн., Визвол. земля, 1959, 239).

Ха́та-чита́льня див. ха́та.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. читальня — ЧИТА́ЛЬНЯ, і, ж. Спеціальне приміщення в бібліотеці, клубі і т. ін., де відвідувачі читають, працюють над книгами. Читальню будували на громадській толоці, над річкою, близько дороги (Л. Мартович); Від напливу людей у читальні не зачинялися двері (С. Словник української мови у 20 томах
  2. читальня — чита́льня іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  3. читальня — -і, ж. Спеціальне приміщення в бібліотеці, клубі і т. ін., де відвідувачі читають книги, працюють з ними. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. читальня — Сільська культурно-освітня установа, найнижча ланка укр. просвітніх організацій; перша ч. заснована в м. Коломия у 1848 під час революції в Австр. Універсальний словник-енциклопедія
  5. читальня — Чита́льня, -ні, -нею; -та́льні, -та́лень Правописний словник Голоскевича (1929 р.)