Словник української мови у 20 томах

член-кореспондент

ЧЛЕН-КОРЕСПОНДЕ́НТ, чле́на-кореспонде́нта, ч.

Вчений або діяч мистецтва, обраний загальними зборами якої-небудь академії до її складу без права ухвального голосу в деяких кадрових та організаційних питань (на відміну від дійсного члена академії).

А він, кажуть, член-кореспондент Академії нашої... (Остап Вишня);

В Інституті працюють один академік та три члени-кореспонденти НАН України (з наук. літ.);

Російська Академія Наук обрала Дашкевича у члени-кореспонденти (1902 р.), а потім і у позаштатні академіки (1907 р.), що стало найвищим визнанням його наукового авторитету (з наук. літ.);

Гостем студії цього разу був доктор філософських наук, професор, член-кореспондент НАН України і Нью-Йоркської академії наук Сергій Борисович Кримський (з газ.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. член-кореспондент — член-кореспонде́нт іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
  2. член-кореспондент — члена-кореспондента, ч. Вчений або діяч мистецтв, обраний загальними зборами якої-небудь академії до її складу без права ухвального голосу з деяких кадрових та організаційних питань (на відміну від дійсного члена академії).  Великий тлумачний словник сучасної мови