член-кореспондент
ЧЛЕН-КОРЕСПОНДЕ́НТ, чле́на-кореспонде́нта, ч.
Вчений або діяч мистецтва, обраний загальними зборами якої-небудь академії до її складу без права ухвального голосу в деяких кадрових та організаційних питань (на відміну від дійсного члена академії).
А він, кажуть, член-кореспондент Академії нашої... (Остап Вишня);
В Інституті працюють один академік та три члени-кореспонденти НАН України (з наук. літ.);
Російська Академія Наук обрала Дашкевича у члени-кореспонденти (1902 р.), а потім і у позаштатні академіки (1907 р.), що стало найвищим визнанням його наукового авторитету (з наук. літ.);
Гостем студії цього разу був доктор філософських наук, професор, член-кореспондент НАН України і Нью-Йоркської академії наук Сергій Борисович Кримський (з газ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- член-кореспондент — член-кореспонде́нт іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- член-кореспондент — члена-кореспондента, ч. Вчений або діяч мистецтв, обраний загальними зборами якої-небудь академії до її складу без права ухвального голосу з деяких кадрових та організаційних питань (на відміну від дійсного члена академії). Великий тлумачний словник сучасної мови