член

ЧЛЕН, а, ч.

1. Частина тіла людини або тварини (перев. про кінцівки).

Він уявляв собі, що станеться з ним, коли він буде мертвий .. Кров у жилах густа і холодна, як драглі, члени витягнені, дерев'яні і не згинаються (М. Коцюбинський);

В усім тілі чулася якась розламаність, члени були важкі. Лягти б і лежати непорушно (Г. Хоткевич);

// Чоловічий статевий орган.

Тьєррі ще маленький, він поки що не має волоссячка, .. але в нього, як у всіх чоловіків, як у вашого тата, є мішечок шкіри, в якому дві кульки, названія єчками, і своєрідна трубочка – член (з газ.);

Щодо обрізання крайньої плоті чоловічого члена, то це питання належить не так до сфери збереження здоров'я, як до ритуальних звичаїв (із журн.).

2. спец. Одна із складових частин якого-небудь цілого.

Комети є членами сонячної системи, більшість їх обертається навколо Сонця по дуже витягнутих еліпсах (з навч. літ.);

Числа, що становлять геометричну прогресію, називаються її членами (з навч. літ.);

Члени пропорції; Члени судження;

Структура вільного синтаксичного порівняння, як правило, тричленна. .. Перший член синтаксичного порівняння, не фразеологізується і залишшається за межами порівняльного фразеологізму (з наук. літ.).

3. Особа, яка входить до складу певної групи людей, до якої-небудь організації, товариства, об'єднання і т. ін.

Всі члени дому Чингісхана діставали окремі володіння (з навч. літ.);

Прийшов член земської управи (Панас Мирний);

Знову мовчанка і знову постріли – по двадцяти одному з кожного боку. Це вітали членів уряду: крейсер – комісара, а канонерка – міністра (Ю. Яновський);

Музика ллється, а члени батьківського комітету вже припрошують людей до столу (О. Гончар);

Ректор, поговоривши із членами приймальної комісії, відкинувся на спинку стільця і якусь хвилю дивився на Уласа уважним вивчаючим поглядом (Григорій Тютюнник);

– На порядку денному одне питання. Прийом до кандидатів у члени партії Платана Гайворона і Максима Мазура (М. Зарудний);

// Учасник чого-небудь.

Член експедиції.

(1) Ді́йсний член чого – звання члена деяких наукових установ, товариств і т. ін.

У списку членів правління, почесних і дійсних членів, кандидатів у дійсні члени і членів-відвідувачів Київського літературно-артистичногo товариства .. названо: “Косач Ларисса Петровна, литератор” (з наук. літ.);

(2) Член бі́ржі – акціонер фондової біржі, який має там місце для здійснення угод від свого імені;

(3) Член ре́чення – синтаксична одиниця, виражена повнозначним словом або сполученням слів, яка в структурі речення виконує певну синтаксичну функцію.

Відмінок виконує синтаксичну функцію і є основною ознакою, що характеризує з формального боку іменник як член речення (з наук. літ.);

Вигуки можуть вживатися в значенні інших частин мови. У таких випадках вони виступають членами речення (з навч. літ.);

(4) Член фо́ндової бі́ржі – юридична особа яка володіє біржовим брокерським місцем як засновник та (або) акціонер біржі або користується ним асоційований член терміном не менше одного року.

△ (5) Головні́ чле́ни ре́чення, лінгв. – повнозначні лексичні компоненти речення, які утворюють його синтаксичний центр;

(6) Другоря́дні чле́ни ре́чення, лінгв. – члени речення, що пояснюють і доповнюють головні члени речення.

Другорядні члени речення – це означення, додатки і обставини. .. Досить часто одні другорядні члени безпосередньо пояснюють інші другорядні і залежать від них (з навч. літ.);

(7) Однорі́дні чле́ни ре́чення – члени речення, які виконують однакову синтаксичну функцію щодо спільного для них члена, з яким вони граматично зв'язані.

У реченнях, де однорідних членів значна кількість, вони можуть бути згруповані в окремі пари або більші ряди за принципом ближчого змістового зв'язку (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. член — (братства) братчик; (сестрицтва) членкиня; (експедиції) учасник; (спілки) спілчанин, (на паях) пайовик; (ради) радник, з. радний; (системи) елемент, компонент, інґредієнт, одиниця; (статевий) орган; мн. ЧЛЕНИ, (тіла) кінцівки. Словник синонімів Караванського
  2. член — [член] -на, м. (на) -н'і, мн. -ние, -н'іў Орфоепічний словник української мови
  3. член — 1. челенок, сябер, спільчанин 2. (комітету, комісії) лавник, (ради) радник, (управи) управник Словник чужослів Павло Штепа
  4. член — член 1 іменник чоловічого роду частина тіла; складова частина член 2 іменник чоловічого роду, істота особа Орфографічний словник української мови
  5. член — А, ч., вульг. Хлопець. Знаєш, скільки чуваків на світі, щоб через цього гівняного члена плакати. Словник сучасного українського сленгу
  6. член — -а, ч. 1》 Частина тіла людини або тварини (перев. про кінцівки). || Чоловічий статевий орган. 2》 спец. Одна зі складових частин якого-небудь цілого. Члени пропорції. Член речення — складова частина речення, виражена перев. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. член — Член, чле́на; чле́ни, -нів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. член — ЧЛЕН, а, ч. 1. Частина тіла людини або тварини (перев. про кінцівки). Він уявляв собі, що станеться з ним, коли він буде мертвий .. Кров у жилах густа і холодна, як драглі, члени витягнені, дерев’яні і не згинаються (Коцюб. Словник української мови в 11 томах