член

-а, ч.

1》 Частина тіла людини або тварини (перев. про кінцівки).

|| Чоловічий статевий орган.

2》 спец. Одна зі складових частин якого-небудь цілого. Члени пропорції.

Член речення — складова частина речення, виражена перев. окремим повнозначним словом, яке в структурі речення має певну синтаксичну функцію.

3》 Особа, яка входить до складу певної групи людей, до якої-небудь організації, товариства, об'єднання і т. ін.

|| Учасник чого-небудь. Член експедиції.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

член — (братства) братчик; (сестрицтва) членкиня; (експедиції) учасник; (спілки) спілчанин, (на паях) пайовик; (ради) радник, з. радний; (системи) елемент, компонент, інґредієнт, одиниця; (статевий) орган; мн. ЧЛЕНИ, (тіла) кінцівки. Словник синонімів Караванського
член — [член] -на, м. (на) -н'і, мн. -ние, -н'іў Орфоепічний словник української мови
член — 1. челенок, сябер, спільчанин 2. (комітету, комісії) лавник, (ради) радник, (управи) управник Словник чужослів Павло Штепа
член — ЧЛЕН, а, ч. 1. Частина тіла людини або тварини (перев. про кінцівки). Він уявляв собі, що станеться з ним, коли він буде мертвий .. Кров у жилах густа і холодна, як драглі, члени витягнені, дерев'яні і не згинаються (М. Словник української мови у 20 томах
член — член 1 іменник чоловічого роду частина тіла; складова частина член 2 іменник чоловічого роду, істота особа Орфографічний словник української мови
член — А, ч., вульг. Хлопець. Знаєш, скільки чуваків на світі, щоб через цього гівняного члена плакати. Словник сучасного українського сленгу
член — Член, чле́на; чле́ни, -нів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
член — ЧЛЕН, а, ч. 1. Частина тіла людини або тварини (перев. про кінцівки). Він уявляв собі, що станеться з ним, коли він буде мертвий .. Кров у жилах густа і холодна, як драглі, члени витягнені, дерев’яні і не згинаються (Коцюб. Словник української мови в 11 томах