членик

ЧЛЕ́НИК, а, ч., спец.

Одна з рухомих частин, на які ділиться тіло деяких тварин та рослинних організмів; сегмент.

Циліндричне тіло черв'яка немов ділиться на багато кілець – члеників (з навч. літ.);

Цими дослідами з'ясовано, що чим менше члеників буде у вусиках бджоли, тим слабший її нюх (з наук.-попул. літ.);

Стебла [хвоща польового] двоякого виду: плодоносні з'являються рано навесні .. заввишки 10–20 см, червонувато-білі, .. з великими піхвами з 8–9 зубцями на кожному членику стебла (з наук. літ.).