чмара
ЧМАРА́, и́, ж., розм., заст.
Привид.
У! Чмарою так і лізе! (Сл. Б. Грінченка);
* У порівн. Так і сичуться до нас, як чмара та (Сл. Б. Грінченка).
Словник української мови (СУМ-20)ЧМАРА́, и́, ж., розм., заст.
Привид.
У! Чмарою так і лізе! (Сл. Б. Грінченка);
* У порівн. Так і сичуться до нас, як чмара та (Сл. Б. Грінченка).
Словник української мови (СУМ-20)