чмелик

ЧМЕ́ЛИК, а, ч., діал.

Зменш.-пестл. до чміль.

Ось-ось! – радісно простягла ручки Тея. Але пухнатий віхтик рудою блискавкою зник у листві. – Це гості до нас! – засвітилось усміхом обличчя пані Теофілі. – На погощення – Божа тваринка посилає,підібрала вивірчин дарунок cухою рукою в плетеному нарукавничку, вже тепер надягненому заради гостця. – А ось чмелик, бабуню! – Не руш, дитино! (Н. Королева).