чмур

ЧМУР, а, ч., діал.

1. Зморшок.

Гриб-чмур.

2. перен., зневажл. Про людину.

Знову – вкотре вже – зарікавсь у думці: ніколи більше не завдаватиме горя та прикрощів мамі, не буде її тиранити більш! Можна ж таки примусити себе по-людському жити, без того, щоб, як чмур який-небудь, зі зброєю на дівчат накидатись: “Касу давай! (О. Гончар);

Хлопець занепокоєно оглянувся, чомусь помацав живіт. – Кім, що прочирикав цей чмур? – запитав стурбовано. – Хіба без апендицита [апендициту] (Ю. Мушкетик).

Значення в інших словниках

1. чмур — див. дурний; жорстокий  Словник синонімів Вусика
2. чмур — чмур 1 іменник чоловічого роду зморшок діал. чмур 2 іменник чоловічого роду, істота про людину діал., зневажл.  Орфографічний словник української мови
3. чмур — -а, ч., діал. Зморшок.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. чмур — ЗМО́РШОК (їстівний гриб), ЗМО́РШКА, СМОРЧО́К діал., ЧМУР діал., СМОРЖ діал., СМОРЖА́Й діал., СМОРЖО́К діал., СМОРЧ діал.  Словник синонімів української мови
5. чмур — ЧМУР, а, ч., діал. Зморшок.  Словник української мови в 11 томах