чоботар

ЧОБОТА́Р, я́, ч.

1. Майстер, який шиє і ремонтує чоботи та інші види взуття; швець.

Вона зросла на селі. Її батько був чоботар, мати заробляла на поденній, бо землі в їх не було (Б. Грінченко);

Чоботар, тільки глянув, – ураз пізнав, що підошви були ті, які він братові Бертольдові недавно підшивав (Н. Королева);

Жила вона край міста в одного чоботаря в холодній кімнаті і (М. Хвильовий);

Одягнувшись у все нове, Віктор біг з кравецької майстерні до чоботарів (Ю. Збанацький);

Було це восени, в хляпавицю. Я ніс до чоботаря полагодити свої новенькі чоботи (Ю. Мушкетик).

2. розм. Те саме, що шилодзьо́бка.

Птах-чоботар.

Значення в інших словниках

1. чоботар — див. ШВЕЦЬ.  Словник синонімів Караванського
2. чоботар — див. швець  Словник синонімів Вусика
3. чоботар — [чоботар] -ар'а, ор. -арем, м. (на) -арев'і/-ар'у, кл. -ар'у, мн. -ар'і, -ар'іў, д. -ар'ам  Орфоепічний словник української мови
4. чоботар — чобота́р іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
5. чоботар — -я, ч. 1》 Майстер, який шиє і ремонтує чоботи та інші види взуття; швець. 2》 розм. Те саме, що шилодзьобка.  Великий тлумачний словник сучасної мови
6. чоботар — ШВЕЦЬ (майстер, який шиє і лагодить взуття), ЧОБОТА́Р розм. Майструє мені швець юхтові чоботи (С. Журахович); Андрій Самійлович Малишко, син обухівського сільського чоботаря, у своїй поезії згадує раз у раз рідний свій Обухів (М. Рильський).  Словник синонімів української мови
7. чоботар — Чобота́р, -ря́, -ре́ві; -тарі́, -рі́в  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. чоботар — ЧОБОТА́Р, я́, ч. 1. Майстер, який шиє і ремонтує чоботи та інші види взуття; швець. Вона зросла на селі. Її батько був чоботар, мати заробляла на поденній, бо землі в їх не було (Гр.  Словник української мови в 11 томах