чобаник

ЧОБА́НИК, а, ч., діал.

Плиска.

Грайливий чобаник.

Значення в інших словниках

1. чобаник — -а, ч., орн., зах. Трясогузка.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. чобаник — Чобаник, -ка м. Трясогузка, Motacilla. Вх. Зн. 81.  Словник української мови Грінченка