чоловіколюбний

ЧОЛОВІКОЛЮ́БНИЙ, ЧОЛОВІКОЛЮБИ́ВИЙ, а, е.

Який виявляє любов до людей.

Джерела веселості тої, що пливе з доброго, чоловіколюбного серця .. в лиці нового нашого вчителя ми не завважили ані сліду (І. Франко);

І це – поет [Шекспір] 16 віку? Де ж поети нашого віку віку, чоловіколюбивого, віку цивілізованого? (Панас Мирний).

Значення в інших словниках

1. Чоловіколюбний — див. Бог  Словник синонімів Вусика