чоловічище
ЧОЛОВІ́ЧИЩЕ, а, ч.
Збільш. до чолові́к.
Третього дня перед полуднем чоловічище здалеку горлає: – Хлопче, ще тоті вівці живі? Скоро щоб порізані були, бо я зголоднів! (В. Королевич);
– Добрий чоловічище той Юдка, – говорили про нього бориславські господарі (І. Франко).
Словник української мови (СУМ-20)