чоловічище
ЧОЛОВІ́ЧИЩЕ, а, ч. Збільш. до чолові́к.
Третього дня перед полуднем чоловічище здалеку горлає: — Хлопче, ще тоті вівці живі? Скоро щоб порізані були, бо я зголоднів! (Три золоті сл., 1968, 18);
— Добрий чоловічище той Юдка,— говорили про нього бориславські господарі (Фр., II, 1950, 217).
Словник української мови (СУМ-11)