чоломкати
ЧОЛО́МКАТИ, аю, аєш, недок., ЧОЛО́МКНУТИ, ну, неш, док., кого, розм.
Цілувати кого-небудь при зустрічі, прощанні і т. ін.
І мого діда нахилило до землі, – якось губи засвербіли, а тут де не взялась жаба, плиг! – і не схаменувсь, як чоломкнув бісову тварюку (О. Стороженко);
* Образно. Чиста вода вас обливає, чоломка і в груди, і в плечі, лоскоче попід боками (Панас Мирний).
Словник української мови (СУМ-20)