чоп

ЧОП, у, ч., іст.

Частина особливого призначення для боротьби з бандитизмом.

Вчився [П. Качура] у церковнопарафіяльній школі, а вже після Жовтня закінчив семирічну школу, був бійцем ЧОПУ (із журн.).

Значення в інших словниках

1. Чоп — Чоп іменник чоловічого роду місто в Україні  Орфографічний словник української мови
2. Чоп — М. у Закарпатській обл., 10 тис. мшк.; підприємства будівельних матеріалів, легкої промисловості; залізнично-шосейний вузол; контрольно-пропускний пункт на кордоні з Угорщиною та Словаччиною. Перша згадка 1281.  Універсальний словник-енциклопедія
3. чоп — Чоп, -па м. Рыба Lucioperca volgensis. Браун. 22.  Словник української мови Грінченка