Словник української мови у 20 томах

чопанці

ЧО́ПАНЦІ, ів, мн. (одн. чо́панець, нця, ч.) розм.

Тапочки.

Вітер перекочує у дворі лікарняні бланки для рецептів, шматки марлі, порожні коробки від ліків, валяються загублені хворими чопанці (В. Яворівський).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. чопанці — див. капці  Словник синонімів Вусика