чопанці
ЧО́ПАНЦІ, ів, мн. (одн. чо́панець, нця, ч.) розм.
Тапочки.
Вітер перекочує у дворі лікарняні бланки для рецептів, шматки марлі, порожні коробки від ліків, валяються загублені хворими чопанці (В. Яворівський).
Словник української мови (СУМ-20)