чоповий
ЧОПОВИ́Й, а́, е́.
Прикм. до чіп¹.
Бочки, заповнені огірками, забивають верхнім дном з чоповим отвором, у діжку поверх спецій кладуть кружки і гніт, щоб огірки не спливали на поверхню (з наук. літ.);
// у знач. ім. чопове́, во́го, с., іст. Мито за право продажу спиртних напоїв.
Помогай Біг, жиде! як же ми ся маєш? Ой та кажуть люде [л.ди], що ти гроші маєш. – Нема пак, заплатив єм за чопове (Сл. Б. Грінченка).
Словник української мови (СУМ-20)