чорнильниця
ЧОРНИ́ЛЬНИЦЯ, і, ж.
Спеціальна посудина для чорнила, в яку вмочують перо, коли пишуть; каламар.
В чорнильниці було чорнила тільки на дні (І. Нечуй-Левицький);
Начміліції трохи підсунув до себе наган і мовчки довго дивився на арештованого... Потім узяв ручку, мокнув у чорнильницю й почав питати й записувати: ім'я, літа, соцстан, партійну належність (А. Головко);
Його [Христофора Ничипоровича] ручка, простерта до чорнильниці, зависла в повітрі, друга опустилася на настільний календарик: перед ним стояв Йосип Волянюк (Б. Харчук);
* У порівн. – Я Андрій Кандиба, – бубонів цей, – канцелярист гетьманської канцелярії у Батурині. – Чорнильна душа, як чорнильниця, чорна. Чого прийшов? (Б. Лепкий).
Словник української мови (СУМ-20)