Словник української мови у 20 томах

чорногорці

ЧОРНОГО́РЦІ, ів, мн. (одн. чорного́рець, рця, ч.; чорного́рка, и, дав. і місц. ці, ж.).

Південнослов'янський народ, що становить основне населення Чорногорії; представники цього народу.

Народи південнослов'янської групи: серби, хорвати, словенці, босняки, македонці, чорногорці (з навч. літ.);

Чорногорець зараз кинувсь до свого побратима (П. Куліш).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. чорногорці — -ів, мн. (одн. чорногорець, -рця, ч.; чорногорка, -и, ж.). Південнослов'янський народ, що становить основне населення Чорногорії, яка входить до складу Югославії; представники цього народу.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. чорногорці — ЧОРНОГО́РЦІ, ів, мн. (одн. чорного́рець, рця, ч.; чорного́рка, и, ж.). Південнослов’янський народ, що становить основне населення Чорногорії, яка входить до складу Югославії; представники цього народу.  Словник української мови в 11 томах