чорногуз

ЧОРНОГУ́З, а, ч.

Те саме, що леле́ка; бусол.

– А он чорногуз який ходить! .. От якби рушниця оце! (А. Тесленко);

У небі над селом кружляли з клекотом чорногузи (М. Томчаній);

Біля крайньої хати, на старій вербі, чорніло величезне, мов решето, гніздо чорногузів (І. Цюпа);

* У порівн. Він наче бачить – громадять сіно. Пан походжає, як чорногуз. Нагнувся, ткнув в покіс носом. – Добре сінце, прошу пана? – Як золото чисте... (М. Коцюбинський).

Значення в інших словниках

1. Чорногуз — Чорногу́з прізвище * Жіночі прізвища цього типу як в однині, так і в множині не змінюються.  Орфографічний словник української мови
2. чорногуз — див. БУЗЬКО.  Словник синонімів Караванського
3. чорногуз — -а, ч. Те саме, що лелека; бусел.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. чорногуз — ЛЕЛЕ́КА (великий перелітний птах із довгим прямим дзьобом і довгими ногами), ЧОРНОГУ́З, БУ́СЕЛ (БУ́СОЛ), БУЗЬКО́ діал., ГА́ЙСТЕР діал., БУ́ШЕЛЬ діал., ЖАБОЇ́Д діал., БОЦЮ́Н діал., БОЦЯ́Н діал., ДЗЬОБУ́Н діал.  Словник синонімів української мови
5. чорногуз — ЧОРНОГУ́З, а, ч. Те саме, що леле́ка. — А он чорногуз який ходить!.. От якби рушниця оце! (Тесл., З книги життя, 1949, 112); У небі над селом кружляли з клекотом чорногузи (Томч.  Словник української мови в 11 томах
6. чорногуз — Чорногуз, -за м. Листъ. Чуб. І. 63. Вх. Пч. І. 16. см. бузько. А горобець впився, з чорногузом бився, як ударив чорногуза, — чорногуз звалився. Чуб. V. 1124.  Словник української мови Грінченка