чорногуз

ЧОРНОГУ́З, а, ч. Те саме, що леле́ка.

— А он чорногуз який ходить!.. От якби рушниця оце! (Тесл., З книги життя, 1949, 112);

У небі над селом кружляли з клекотом чорногузи (Томч., Жменяки, 1964, 154);

Біля крайньої хати, на старій вербі, чорніло величезне, мов решето, гніздо чорногузів (Цюпа, Краяни, 1971, 76);

*У порівн. Він наче бачить — громадять сіно. Пан походжає, як чорногуз. Нагнувся, ткнув в покіс носом. — Добре сінце, прошу пана? — Як золото чисте… (Коцюб., II, 1955, 63).

Значення в інших словниках

1. Чорногуз — Чорногу́з прізвище * Жіночі прізвища цього типу як в однині, так і в множині не змінюються.  Орфографічний словник української мови
2. чорногуз — див. БУЗЬКО.  Словник синонімів Караванського
3. чорногуз — ЧОРНОГУ́З, а, ч. Те саме, що леле́ка; бусол. – А он чорногуз який ходить! .. От якби рушниця оце! (А. Тесленко); У небі над селом кружляли з клекотом чорногузи (М.  Словник української мови у 20 томах
4. чорногуз — -а, ч. Те саме, що лелека; бусел.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. чорногуз — ЛЕЛЕ́КА (великий перелітний птах із довгим прямим дзьобом і довгими ногами), ЧОРНОГУ́З, БУ́СЕЛ (БУ́СОЛ), БУЗЬКО́ діал., ГА́ЙСТЕР діал., БУ́ШЕЛЬ діал., ЖАБОЇ́Д діал., БОЦЮ́Н діал., БОЦЯ́Н діал., ДЗЬОБУ́Н діал.  Словник синонімів української мови
6. чорногуз — Чорногуз, -за м. Листъ. Чуб. І. 63. Вх. Пч. І. 16. см. бузько. А горобець впився, з чорногузом бився, як ударив чорногуза, — чорногуз звалився. Чуб. V. 1124.  Словник української мови Грінченка