чорногрудий
ЧОРНОГРУ́ДИЙ, а, е. Який має чорне пір’я спереду (про птахів).
На віконну лутку скочив чорногрудий горобець (Донч., VI, 1957, 439);
Ярославові чомусь пригадався чорногрудий припадочний півень удома. Закукурікає на весь куток і перекинеться. Трохи полежить, відійде і знову летить на тин (Мушк., День.., 1967, 8).
Словник української мови (СУМ-11)