чорногузів

ЧОРНОГУ́ЗІВ, зова, зове.

Прикм. до чорногу́з; належний чорногузові.

Йшла війна. Чорногузова родина ніби й не помічала її, і навіть коли у селі з'явилися чужинці, птахи не облишили своїх мирних клопотів (з наук.-попул. літ.).

Значення в інших словниках

1. чорногузів — чорногу́зів прикметник  Орфографічний словник української мови
2. чорногузів — -зова, -зове. Прикм. до чорногуз. || Належний чорногузові.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. чорногузів — ЧОРНОГУ́ЗІВ, зова, зове. Прикм. до чорногу́з; належний чорногузові. Йшла війна. Чорногузова родина ніби й не помічала її, і навіть коли у селі з’явилися чужинці, птахи не облишили своїх мирних клопотів (Наука.., 11, 1971, 32).  Словник української мови в 11 томах