чорногузів
ЧОРНОГУ́ЗІВ, зова, зове. Прикм. до чорногу́з; належний чорногузові.
Йшла війна. Чорногузова родина ніби й не помічала її, і навіть коли у селі з’явилися чужинці, птахи не облишили своїх мирних клопотів (Наука.., 11, 1971, 32).
Словник української мови (СУМ-11)