1. Словник української мови в 11 томах

чорногузів

ЧОРНОГУ́ЗІВ, зова, зове. Прикм. до чорногу́з; належний чорногузові.

Йшла війна. Чорногузова родина ніби й не помічала її, і навіть коли у селі з’явилися чужинці, птахи не облишили своїх мирних клопотів (Наука.., 11, 1971, 32).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. чорногузів — ЧОРНОГУ́ЗІВ, зова, зове. Прикм. до чорногу́з; належний чорногузові. Йшла війна. Чорногузова родина ніби й не помічала її, і навіть коли у селі з'явилися чужинці, птахи не облишили своїх мирних клопотів (з наук.-попул. літ.). Словник української мови у 20 томах
  2. чорногузів — чорногу́зів прикметник Орфографічний словник української мови
  3. чорногузів — -зова, -зове. Прикм. до чорногуз. || Належний чорногузові. Великий тлумачний словник сучасної мови