1. Словник української мови в 11 томах

чорногузка

ЧОРНОГУ́ЗКА, и, ж., розм. Самка чорногуза.

*Образно. — Де се така чорногузка взялася? — пита парубок у міщанському уборі другого, витріщивши на неї баньки.— З села! не бач? — одказує його товариш (Мирний, III, 1954, 81).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. чорногузка — ЧОРНОГУ́ЗКА, и, ж., розм. Самка чорногуза. * Образно. – Де се така чорногузка взялася? – пита парубок у міщанському уборі другого, витріщивши на неї баньки. – З села! не бач? – одказує його товариш (Панас Мирний). Словник української мови у 20 томах
  2. чорногузка — чорногу́зка іменник жіночого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
  3. чорногузка — -и, ж., розм. Самка чорногуза. Великий тлумачний словник сучасної мови