чорногузка
ЧОРНОГУ́ЗКА, и, ж., розм.
Самка чорногуза.
* Образно. – Де се така чорногузка взялася? – пита парубок у міщанському уборі другого, витріщивши на неї баньки. – З села! не бач? – одказує його товариш (Панас Мирний).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- чорногузка — чорногу́зка іменник жіночого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
- чорногузка — -и, ж., розм. Самка чорногуза. Великий тлумачний словник сучасної мови
- чорногузка — ЧОРНОГУ́ЗКА, и, ж., розм. Самка чорногуза. *Образно. — Де се така чорногузка взялася? — пита парубок у міщанському уборі другого, витріщивши на неї баньки.— З села! не бач? — одказує його товариш (Мирний, III, 1954, 81). Словник української мови в 11 томах