чорноліс

ЧОРНО́ЛІС, у, ч.

Те саме, що чорнолі́сся.

Грім прогримів над чорнолісом (Л. Первомайський);

Він розпачливо хапався за думку про Бога, але з жахом відчував, що в цій землі не помагає навіть Бог, бо він чи то втонув у бездонних болотах, чи заблукав на манівцях між чорнолісами, чи був розметений свавільними могутніми ріками (П. Загребельний).

Значення в інших словниках

1. чорноліс — чорно́ліс іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. чорноліс — -у, ч. Те саме, що чорнолісся.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. чорноліс — ЧОРНО́ЛІС, у, ч. Те саме, що чорнолі́сся. Грім прогримів над чорнолісом (Перв., З глибини, 1956, 261).  Словник української мови в 11 томах