чорномазий

ЧОРНОМА́ЗИЙ, а, е, розм.

1. Чорний від бруду, замазаний у землю, грязь і т. ін.

Просовують до його [нього] рученята голі, чорномазі діти, страшні, сухі, тремтять од холоду... (Панас Мирний).

2. Із темним кольором шкіри, дуже смаглявий.

– Шубу одягай! Замерзнеш у степу, – гукнув їй якийсь літній, чорномазий, як циган, козак (З. Тулуб);

// у знач. ім. чорнома́зий, зого, ч.; чорнома́за, зої, ж. Людина з таким обличчям.

Офіцери умовляли: “Давайте вивантажимо військове спорядження і чорномазих. Вивантажимо і підемо” (із журн.).

Значення в інших словниках

1. чорномазий — див. чорний  Словник синонімів Вусика
2. чорномазий — чорнома́зий прикметник розм.  Орфографічний словник української мови
3. чорномазий — -а, -е, розм. 1》 Чорний від бруду, замазаний в землю, грязь і т. ін. 2》 З темним кольором шкіри, дуже смуглий. || у знач. ім. чорномазий, -зого, ч.; чорномаза, -зої, ж. Людина з таким обличчям.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. чорномазий — БРУДНИ́Й (про зовнішній вигляд кого-, чого-небудь — покритий брудом, немитий і т. ін.), ЗАБРУ́ДНЕНИЙ, ЗАМА́ЗАНИЙ розм., ВИ́МАЗАНИЙ розм., ЗАВО́ЖЕНИЙ розм., ЗАМА́ЩЕНИЙ розм., ЗАВА́ЛЯНИЙ діал.; ЗАМУ́РЗАНИЙ розм., ЗАШМАРО́ВАНИЙ розм., МУРЗА́ТИЙ розм.  Словник синонімів української мови
5. чорномазий — ЧОРНОМА́ЗИЙ, а, е, розм. 1. Чорний від бруду, замазаний в землю, грязь і т. ін. Просовують до його [нього] рученята голі, чорномазі діти, страшні, сухі, тремтять од холоду… (Мирний, І, 1949, 251). 2. З темним кольором шкіри, дуже смуглий. — Шубу одягай!...  Словник української мови в 11 томах