чорнотілий

ЧОРНОТІ́ЛИЙ, а, е.

Який має чорне тіло.

Чорнотілий сом;

* Образно. І лежала земля, в попелищі земля чорнотіла, Я дививсь і німів, і прощавсь, – і прощатись не міг (А. Малишко);

Раптово потемніло, і невидимий мірошник сипнув таким лапатим снігом, що чорнотіла земля за кілька хвилин одягнула білу сорочку (М. Стельмах).

Значення в інших словниках

1. чорнотілий — див. чорний  Словник синонімів Вусика
2. чорнотілий — чорноті́лий прикметник  Орфографічний словник української мови
3. чорнотілий — -а, -е. У якого чорне тіло.  Великий тлумачний словник сучасної мови