чорнуха
ЧОРНУ́ХА¹, и, ж.
1. Дуже чорна масна глина.
Пласти чорнухи.
2. розм. Твори (переважно кінематографічні), що зображують винятково негативні сторони дійсності, пройняті духом безпросвітності й приреченості, переповнені сценами жорстокості і насильства; будь-яка інформація такого змісту.
На початку 90-х років вітчизняні письменники майстерно кепкували з інтелектуальної деградації суспільства, яке розгубливо занурилося в “каламутні потоки чорнухи та порнографії”, і принагідно висловлювали сподівання, що це явище хоч і болісне, однак тимчасове (з газ.);
Подача інформації йде тільки в чорно-білому контексті. Або [[чорнуха]], або нічим не прикриті лестощі (з газ.);
При згадцi одного фiльму з трiади одразу спадають на думку два iнших. То був потрiйний удар по українському глядачевi: новий бойовик, новий манiфест i нова [[чорнуха]]. I все разом – нова комедiя (із журн.);
В усьому світі нині акценти спрямовані на позитив. “Чорнуха” всім набридла. Ідеї агресивного ставлення до чоловіків не актуальні (з газ.).
ЧОРНУ́ХА², и, ж., іхтіол.
Різновид риби.
Уха з чорнухи.
Словник української мови (СУМ-20)