чорнуватий

ЧОРНУВА́ТИЙ, а, е.

З чорним відтінком, трохи чорний.

Йшлося вже до осені, – темні хмари, аж чорнуваті, снували по небу (Панас Мирний);

Дівчина стоїть і дивиться на неї, не зводить чорнуватих очей (А. Хижняк).

Значення в інших словниках

1. чорнуватий — див. чорний  Словник синонімів Вусика
2. чорнуватий — чорнува́тий прикметник  Орфографічний словник української мови
3. чорнуватий — -а, -е. З чорним відтінком, трохи чорний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. чорнуватий — Чорнува́тий, -та, -те  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. чорнуватий — ЧОРНУВА́ТИЙ, а, е. З чорним відтінком, трохи чорний. Йшлося вже до осені,— темні хмари, аж чорнуваті, снували по небу (Мирний, І, 1949, 219); Дівчина стоїть і дивиться на неї, не зводить чорнуватих очей (Хижняк, Тамара, 1959, 218).  Словник української мови в 11 томах