чорнява
ЧО́РНЯВА, и, ж., діал.
1. Чернь (див. чернь 4).
Чи знов повстання? .. Чи зголодніла чорнява шукає рабунку? (І. Франко);
// Натовп із черні.
Він почув звістку про те, як мазурські хлопи ріжуть панів, як великими чорнявами (купами) ходять від села до села, грабують, палять (І. Франко).
2. Чорнота (у 1 знач.).
Небавом усміхнулася голосно темна ніч, завстидалися [застидалися] чорнії хмари на небі своєї чорняви і почервоніли (І. Франко).
Словник української мови (СУМ-20)