чорнява

ЧО́РНЯВА, и, ж., діал.

1. Чернь ( див. чернь 4).

Чи знов повстання? ..Чи зголодніла чорнява шукає рабунку? (Фр., IV, 1950, 265);

// Натовп з черні.

Він почув звістку про те, як мазурські хлопи ріжуть панів, як великими чорнявами (купами) ходять від села да села, грабують, палять (Фр., III, 1950, 296).

2. Чорнота (у 1 знач.).

Небавом усміхнулася голосно темна ніч, завстидалися [застидалися] чорнії хмари на небі своєї чорняви і почервоніли (Фр., VIII, 1952, 216).

Значення в інших словниках

1. чорнява — Чернь [IV]  Словник з творів Івана Франка
2. чорнява — див. чорнота  Словник синонімів Вусика
3. чорнява — ЧО́РНЯВА, и, ж., діал. 1. Чернь (див. чернь 4). Чи знов повстання? .. Чи зголодніла чорнява шукає рабунку? (І. Франко); // Натовп із черні.  Словник української мови у 20 томах
4. чорнява — чо́рнява іменник жіночого роду діал.  Орфографічний словник української мови
5. чорнява — -и, ж., діал. 1》 Чернь (див. чернь 4)). || Натовп із черні. 2》 Чорнота (у 1 знач.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
6. чорнява — ЧОРНОТА́ (чорний, темний колір чогось), ЧО́РНІСТЬ, ЧО́РНЯВА діал. Полум'я широким стовпом ударило в саме небо, пробивши його чорноту (О. Ільченко); Степ наближався до селища сіруватою жовтизною стерні, чорністю свіжого зябу (Ю.  Словник синонімів української мови
7. чорнява — Чорнява, -ви ж. 1) Чернота, собраніе чернѣющихъ вдали предметовъ. 2) Черныя тучи. Вх. Лем. 483.  Словник української мови Грінченка